человек (общество)

 

человек (общество)
—
[ http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en]

EN

man (society)
A member of the human race. (Source: MGH)
[http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en]

Тематики

• охрана окружающей среды

EN

• man (society)

DE

• Mensch

FR

• homme

 

человек (общество)
—
[ http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en]

EN

man (society)
A member of the human race. (Source: MGH)
[http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en]

Тематики

• охрана окружающей среды

EN

• man (society)

DE

• Mensch

FR

• homme

 

человек (общество)
—
[ http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en]

EN

man (society)
A member of the human race. (Source: MGH)
[http://www.eionet.europa.eu/gemet/alphabetic?langcode=en]

Тематики

• охрана окружающей среды

EN

• man (society)

DE

• Mensch

FR

• homme

человек, любящий общество

אִיש חֶברָה ז'

1)

2)

3)

argo. recentré

liter. réveilleur

 

закрытое акционерное общество
Акционерное общество, в котором акции распределяются только среди его учредителей или иного заранее определенного круга лиц. Это общество не вправе проводить открытую подписку на выпускаемые им акции. Число акционеров не должно превышать 50 человек, а минимальный уставный капитал не должен быть менее стократной суммы минимального размера оплаты труда.
[ОАО РАО "ЕЭС России" СТО 17330282.27.010.001-2008]

закрытое акционерное общество
Акционерное общество, в котором акции распределяются только среди его учредителей или иного заранее определенного круга лиц. Это общество не вправе проводить открытую подписку на выпускаемые им акции, то есть его акции не продаются на национальной или местных биржах, или на внебиржевом рынке. В разных странах по-разному ограничивается число акционеров ЗАО В отличие от публичных (открытого типа) компаний, закрытыми компаниями (компаниями закрытого типа) часто управляют непосредственно их акционеры, в то время как для первых это не характерно. Тогда как приоритетной целью управления открытой компанией является максимизация богатства акционеров с помощью выплаты дивидендов или через повышение стоимости капитала компании (доход в расчете на одну акцию является обычно используемым стандартом при оценке успешности управления такой компанией), собственник/ оператор ЗАО, как частной компании, нередко имеет возможность максимизировать свои выгоды через заработную плату и другие побочные источники, не столь заботясь о прибылях. Прибыльность этой компании, однако, имеет значение для банкиров, налоговиков, акционеров — аутсайдеров и других представителей “третьей стороны”.
[ http://slovar-lopatnikov.ru/]

Тематики

• экономика

EN

• closed joint-stock company

1. общество, общественный строй (мер илышын чоҥалтмыже)

2. общество; совокупность людей, объединённых общими для них конкретно-историческими условиями материальной жизни (мер калык)

3. общество; объединение людей для какой-н. цели (ушем)

4. в поз. опр. общественный; относящийся к обществу (обществе дене кылдалтше)

Сравни с:

мер

1. cultural; 2. cultured; 3. cultivated; 4. civilized

Русское прилагательное культурный относится к разным сферам: к культуре и ее проявлениям, к человеку и его поведению, к растениям и земле. В английском языке этим трем сферам соответствуют отдельные слова.

1. cultural — культурный (имеющий отношение к культуре, занимающийся вопросами культуры): cultural development — культурное развитие; cultural level — культурный уровень; cultural values — культурные ценности; cultural ties/links — культурные связи; cultural heritage — культурное наследие; cultural program — культурная программа; cultural centre — культурный центр; cultural events/activities — культурные мероприятия They observe the cultural traditions of their society. — Они соблюдают культурные традиции своего общества. The misunderstanding was cultural rather than intellectual. — Это непонимание скорее вызвано разностью культур, а не интеллектуальным различием. The country enjoys a rich and diverse cultural life. — В стране идет разнообразная и богатая культурная жизнь.

2. cultured — культурный, развитый, образованный (вежливый, культурный человек, много знающий о литературе и искусстве): a cultured mind — развитый ум She is a wellкультурныйread and cultured woman. — Она хорошо начитанная, культурная женщина. After years at the University he became quite a cultured person. — Проведя годы в университете, он стал вполне культурным человеком./Пробыв несколько лет в университете, он пообтесался/За годы в университете он приобрел знания и манеры.

3. cultivated — культурный, культивированный, обработанный ( о растениях) (может быть также иногда использован в отношении человека с хорошими манерами и правильной речью): cultivated crops — окультуренные злаки/культурные злаки; cultivated wild plants — дикие растения, пересаженные в культурные условия/растения, приспособленные к жизни в других условиях; cultivated land — обработанная земля/пахотная земля It took him years to work out a cultivated accent. — Ему потребовались годы, чтобы выработать правильное произношение.

4. civilized — культурный, высокообразованный, цивилизованный ( о стране или обществе), вежливый и разумный ( о манерах): civilized society — культурное общество/цивилизованное общество; a civilized country — культурная страна/передовая страна/цивилизованная страна; civilized way of solving conflicts — культурный способ решения конфликтов/цивилизованный способ решения конфликтов; civilized manners — культурные манеры/хорошие манеры; civilized living — культурный быт/благоустроенное жилье (когда есть все необходимое)

1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;

2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;

3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);

4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;

5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].

* * *

1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й

2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й

3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́який

Нулевой артикль перед именами существительными употребляется:

1. В именах собственных без определения, среди них:

• многие географические понятия (см. 1.1.3(1), п. 3б, с. 6), в том числе названия:

* континентов: Afrika Африка, Amerika Америка, Asien Азия, Australien Австралия, Europa Европ а и Antarktika Антарктида:

 Но: полярные области земного шара die Arktis Арктика и die Antarktis Антарктика употребляются с определённым артиклем.

* стран среднего рода: Polen Польша, Russland Россия, Ungarn Венгрия и др.:

* ряда стран мужского рода, которые могут употребляться с определённым или нулевым артиклем: (der) Iran Иран, (der) Irak Ирак, (der) Jemen Йемен, (der) Libanon Ливан, (der) Senegal Сенегал, (der) Tschad Чад ;

* многих регионов: Sibirien Сибирь, Thüringen Тюрингия, Transbaikalien Забайкалье и островов: Alaska Аляска, Rügen Рюген, Kamtschatka Камчатка, Kreta Крит, Korsika Корсика, Sachalin Сахалин (исключения см. 1.1.3(1), п. 3б, с. 6):

* населённых пунктов: Berlin Берлин, Moskau Москв а; кроме: die Vatikanstadt город Ватикан, der Haag Гаага (также Den Haag и Haag; см. п. 5, с. 47):

Если вышеназванные географические названия имеют определение в виде существительного в генитиве или другое определение, стоящее после имени собственного или перед ним, то употребляется определённый артикль (см. п. 3, с. 8):

Если прилагательное не имеет чёткого идентифицирующего лексического значения, то употребляется неопределённый артикль:

• имена (и фамилии) без определения:

* людей:

* божеств:

* клички животных

* конструкция из слова, обозначающего родственные отношения, и имени:

* в словах, обозначающих родственные отношения, прежде всего Mutter, Vater, Großmutter, Großvater и соответственно их уменьшительно-ласкательных формах Mutti, Mama, Vati, Papa/Papi, Oma/Omi, Opa/Opi, если они употребляются в разговоре с членами собственной семьи вместо имён:

Если разговаривают с лицами, не относящимися к собственной семье, то употребляется притяжательное местоимение:

* перед словами Familie семья, Frau госпожа, Fräulein (уст.) барышня, Herr господин, Genosse товарищ, Kollege коллега, словами, обозначающими учёную степень, воинское звание, если после них следует фамилия:

Возможен и определённый артикль в значении diese, dieser, dieses:

2. В конструкциях с глаголами sein, werden, bleiben перед существительными, не имеющими определения и обозначающими:

• профессию, происхождение или национальность, партийную принадлежность, мировоззрение или вероисповедание:

Er ist (ein) überzeugter Atheist. - Он убеждённый атеист (с определением).

С глаголом lernen и названиями профессий также употребляется нулевой артикль:

•  вид профессиональной деятельности или занятия:

Также с als в конструкции и с другими глаголами:

В данной кострукции с sein, werden, bleiben, при наличии определения или если оно подразумевается, в равной степени возможен и определённый артикль:

Но: Er ist der Bürgermeister von Dresden. - Он бургомистр Дрездена (определение).

• если они обозначают принадлежность к какой-либо группе или категории людей:

3. Перед названиями времён года, месяцев, дней недели и частей суток в предложнеиях типа es + sein/werden + Nominativ  (ср. 1.1.3(1), п. 23, с. 13):

4. Если позицию артикля перед существительным занимают другие слова:

• местоимения в единственном или множественном числе:

* притяжательные: mein Buch моя книга и т.д.;

* указательные: dieses Heft эта тетрадь и т.д.;

* вопросительные: Wessen Buch ist das? Чья это книга?;

* неопределённые: viele Zeitungen много газет и т.д.:

Im Westen nichts Neues (Roman von Erich Maria Remarque) - „На Западном фронте без перемен“ (роман Эриха Марии Ремарка)

• количественные числительные: zwei Bücher две книги.

В этих случаях возможен и определённый артикль в значении diese:

• определение, выраженное именем собственным в генитиве:

Имена нарицательные в генитиве используются в качестве препозитивного определения только в устойчивых выражениях или высоком стиле:

5. Если существительное в единственном числе употребляется с неопределённым артиклем, то во множественном числе в аналогичном предложении артикль отсутствует:

6. Перед существительными во множественном числе, обозначающими в соответствующей ситуации неопределённое количество предметов, при этом можно поставить неопределённые местоимения einige, etliche, mehrere, ein paar, viele, wenige, manche (перевод и употребление см. 3.6.3, с. 362 и 232-237):

7. Перед вещественными существительными в единственном числе без определения:

• если они обозначают неопределённое количество вещества или употребляются в самом общем значении:

В этом случае нулевой артикль можно заменить на ein bisschen, einiger, etlicher, etwas, irgendwelcher, solcher, viel, (ein) wenig. Однако нулевой артикль не может быть заменён на ein paar, viele, wenige:

1. Если значение существительного уточняется, имеется определение или обстоятельство, а также при повторном упоминании существительного, употребляется определённый артикль:

2. Собирательные существительные, оканчивающиеся на -zeug, -werk, близки к именам вещественным и также употребляются с нулевым артиклем:

Er wünscht sich immer Spielzeug/ (neues) Schuhwerk. - Он всегда желает иметь игрушку/ (новую) обувь.

• если они обозначают жидкости или металлы:

Но: das schmutzige Meerwasser - грязная морская вода

При типизирующей генерализации может употребляться нулевой или определённый артикль:

• если они стоят после слова, которое вместе с числительным обозначает меру, вес, количество и т.д.:

В разговорной речи эти существительные часто употребляются в сокращенной форме:

Однако при обозначении (одной) порции еды, напитков и т.д. употребляется ein:

8. В названиях некоторых учреждений:

* которые имеют предлог:

* в названиях (хозяйственных предприятий, спортивных клубов), которые имеют аббревиатуры, AG АО (Акционерное общество), FC ФК (Футбольный клуб) и др.:

9. Перед некоторыми абстрактными понятиями, особенно:

* в названиях некоторых праздников (особенно христианских: Weihnachten Рождество, Pfingsten Троица, Ostern Пасха), а также Silvester сильвестер, Neujahr Новый год и других (см. 1.1.3(1), п. 15, Примечание, с. 10)

* в названиях учебных предметов:

* в названиях языков как учебных предметов или языков общения:

* перед абстрактными понятиями в единственном числе, о которых речь идёт в общем, при этом вместо нулевого артикля можно поставить  ein bisschen, einiger, etlicher, etwas, so ein, solcher, viel, wenig, но не  ein paar, viele, wenige. Этим понятием может быть чувство, явление или свойство:

Чаще всего артикль отсутствует, когда абстракное понятие стоит в аккузативе:

или с предлогом:

Но: die Freude des Sieges - радость победы

(Der) Frieden ist das höchste Gut der Menschheit. - Мир – это самое большое благо человечества.

10. Нулевой артикль употребляется в определённых коммуникативных ситуациях:

• в обращениях:

• в возгласах в случае опасности, командах или приказах:

Vorsicht, hier ist es glatt! Hilfe! - Осторожно, здесь скользко! Помогите!

• в приветствиях и прощаниях, а также в пожеланиях:

Auf Wiederhören! - До свидания (например, по телефону)!

11. В определённых видах текстов:

• в надписях на вывесках, табличках и т.д. (в том числе названиях улиц):

• в телеграммах:

• в справочной литературе:

• в инструкциях по эксплуатации/применению:

• в объявлениях

• в формулярах и таблицах:

• в театральных и других программах, титрах фильмов:

• во многих названиях книг (см. 1.1.3(1), п. 41, с. 18):

Но некоторые названия могут иметь определённый или неопределённый артикль, при этом артикль в некоторых из них употребляется по общим правилам:

Die Abenteuer des Werner Holt (Roman von Dieter Noll) - „Приключения Вернера Хольта“ (роман Дитера Нолля)

• в названиях газет и журналов (см. 1.1.3(1), п. 32, с. 16):

Но: Die Woche (Zeitung) - „Вохе“ (газета)

• в заголовках книг, газет, журналов и т.д.:

Hilfe für Afrika - Помощь Африке и др.

• при перечислениях, в том числе имеющих вид списка:

12. После als  (как, в качестве):

13. В определениях, состоящих из существительного в генитиве и прилагательного:

14. В определениях, состоящих из существительного без прилагательного или наречия и предлога mit. Определение по отношению к существительному, к которому оно относится, является частью целого этого существительного:

В такой конструкции без существенных различий может употребляться и неопределённый артикль:   Herr Mähl war ein älterer Mann mit einer Glatze.

15. В некоторых абстрактных понятиях, являющихся определениями, с предлогом von:

Если прилагательное имеет высокую степень качества, возможен и неопределённый артикль: Es war ein Mann von einer ungewöhnlichen Begabung.

16. Если существительное только называется, но под ним не подразумевается предмет или лицо. Это может быть в случаях, когда:

• слово употребляется в метаязыковом отношении как предмет коммуникации:

При желании слово может употребляться вместе с артиклем:

• если несклоняемое существительное следует за определяющим словом как определение или приложение:

17. Если два и более существительных (тесно) связаны между собой по значению и соединены союзом und. Эти существительные могут обозначать предметы, которые:

• единственные в своём роде (уникальные):

Frühling, Sommer, Herbst und Winter sind die vier Jahreszeiten. - Весна, лето, осень и зима – это четыре поры года.

• приобретают признаки уникальности благодаря объективно существующему отношению к другому предмету:

В этой конструкции возможен и определённый артикль:

Если называется только одно существительное, употребляется определённый артикль:

• в конкретной ситуации имеются лишь в одном экземпляре и могут однозначно идентифицироваться слушателем/читателем:

Эти конструкции образованы свободносинтаксически. Они отличаются от лексикализированных парных форм, в которых артикль однозначно отсутствует (см. п. 31, с. 41):

Нулевой артикль II

as a final addition to (the circumstances, events, features etc mentioned in the preceding context and usu. summarized by the complement of the idiom)

to crown (cap, complete, add to) sth.

в довершение (к довершению) всего - to top it (all) off

в довершение несчастья (беды и т. п.) - to make things (matters) worse.

gener. "Mensch und Gesellschaft" (Человек и общество (школьный предмет))

• В ДОВЕРШЕНИЕ (К ДОВЕРШЕНИЮ, ДЛЯ ДОВЕРШЕНИЯ) чего

[PrepP; these forms only; the resulting PrepP is sent adv]

=====

⇒ as a final addition to (the circumstances, events, features etc mentioned in the preceding context and usu. summarized by the complement of the idiom):

- to crown (cap, complete, add to) sth.;

|| в довершение (к довершению) всего≈ to top it (all) off;

- on top of everything else;

- on top of all this (that);

     ♦ Только они [ друзья] дошли до ручья, как увидели, что навстречу им идёт человек могучего сложения и несет на плечах дом... На вершине крыши сидел золотистый петух... К довершению всех этих странностей на веранде дома стояла женщина... (Искандер 5). Just as they [the friends] reached the brook they saw a powerfully built man coming toward them, carrying a house on his shoulders....On the roof-peak sat a golden rooster....To crown all these oddities, a woman stood on the veranda... (5a).

     ♦ Сидевшие вокруг его [Тентетникова] господа показались ему так похожими на учеников. К довершению сходства, иные из них читали глупый переводной роман... (Гоголь 3)....The young gentlemen who were sitting around him [Tentetnikov] reminded him of a lot of schoolboys. To complete the similarity, some of them were reading a stupid foreign novel... (3a).

     ♦ К довершению бедствия, глуповцы взялись за ум (Салтыков-Щедрин 1). То add to the disaster, the Foolovites came to their senses (1a).

     ♦ Начал [бригадир] требовать, чтоб обыватели по сторонам не зевали, а смотрели в оба, и к довершению всего устроил такую кутерьму, которая могла бы очень дурно для него кончиться... (Салтыков-Щедрин 1). Не [the brigadier] began to demand that the townsfolk not stand around gaping but keep their eyes peeled. To top it all off, he staged a ruckus that might have ended very badly for him... (1a).

     ♦ В произнесённых им невзначай каких-то сухих и обыкновенных словах [дамы] нашли колкие намёки. В довершение бед какой-то из молодых людей сочинил... сатирические стихи на танцевавшее общество... (Гоголь 3). They [the ladies] discovered sarcastic allusions in the few indifferent and ordinary words he had uttered at random. To make things worse, one of the young men composed some satirical verses on the dancers... (3a).

• В ДОВЕРШЕНИЕ( К ДОВЕРШЕНИЮ, ДЛЯ ДОВЕРШЕНИЯ) чего

[PrepP; these forms only; the resulting PrepP is sent adv]

=====

⇒ as a final addition to (the circumstances, events, features etc mentioned in the preceding context and usu. summarized by the complement of the idiom):

- to crown (cap, complete, add to) sth.;

|| в довершение (к довершению) всего≈ to top it (all) off;

- on top of everything else;

- on top of all this (that);

     ♦ Только они [ друзья] дошли до ручья, как увидели, что навстречу им идёт человек могучего сложения и несет на плечах дом... На вершине крыши сидел золотистый петух... К довершению всех этих странностей на веранде дома стояла женщина... (Искандер 5). Just as they [the friends] reached the brook they saw a powerfully built man coming toward them, carrying a house on his shoulders....On the roof-peak sat a golden rooster....To crown all these oddities, a woman stood on the veranda... (5a).

     ♦ Сидевшие вокруг его [Тентетникова] господа показались ему так похожими на учеников. К довершению сходства, иные из них читали глупый переводной роман... (Гоголь 3)....The young gentlemen who were sitting around him [Tentetnikov] reminded him of a lot of schoolboys. To complete the similarity, some of them were reading a stupid foreign novel... (3a).

     ♦ К довершению бедствия, глуповцы взялись за ум (Салтыков-Щедрин 1). То add to the disaster, the Foolovites came to their senses (1a).

     ♦ Начал [бригадир] требовать, чтоб обыватели по сторонам не зевали, а смотрели в оба, и к довершению всего устроил такую кутерьму, которая могла бы очень дурно для него кончиться... (Салтыков-Щедрин 1). Не [the brigadier] began to demand that the townsfolk not stand around gaping but keep their eyes peeled. To top it all off, he staged a ruckus that might have ended very badly for him... (1a).

     ♦ В произнесённых им невзначай каких-то сухих и обыкновенных словах [дамы] нашли колкие намёки. В довершение бед какой-то из молодых людей сочинил... сатирические стихи на танцевавшее общество... (Гоголь 3). They [the ladies] discovered sarcastic allusions in the few indifferent and ordinary words he had uttered at random. To make things worse, one of the young men composed some satirical verses on the dancers... (3a).